20 березня 1639 року в селі Мазепинці народився Іван  Мазепа-Калединський – військовий, політичний та державний діяч, гетьман війська Запорізького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні.

Іван Мазепа був відомим меценатом. Він опікувався навчальними закладами – Києво-Могилянська академія та Чернігівський колегіум будувалися і його коштом. Сюди він також передавав книги та рідкісні рукописи. Сприяв будівництву, реставрації та оздобленню великої кількості церковних споруд, і не тільки в Україні. Передавав до цих закладів коштовні подарунки – ікони, хрести, дзвони, митри, ризи тощо.

Мазепа був першим українським гетьманом впродовж 22 років! 1708 він перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні — шведського короля Карла XIІ, зміст угоди був наступним:

Україна і землі, до неї прилучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов’язується оберігати їх від усіх ворогів; зокрема, король має вислати туди негайно помічні війська, коли того буде вимагати потреба та коли цього будуть домагатися гетьман та його Стани. Усе завойоване на території Московії, але колись належне «руському» (українському) народові, має бути повернене до Князівства українського; Мазепа мав бути князем українським або гетьманом довічним; після його смерті Генеральна Рада («Стани») мала обрати нового гетьмана; король шведський не має права привласнювати собі ані титулу, ні герба Князівства Українського. Нарешті, для забезпечення цієї угоди та в інтересах безпеки (шведського війська) на території України на весь час війни передаються шведам міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.

https://uk.wikipedia.org

За зраду його позбавлено усіх царських титулів та нагород. Церква піддала Мазепу анафемі, а для його «нагороди» в єдиному екземплярі було випущено Орден Іуди.

Новый изменник, нарицаемый Ивашка Мазепа, бывший гетман украинский, или паче — антихристов предтеча, лютый волк, овчею покрытый кожею, и потаенный вор, сосуд змеин, внешне златом блестящий, честию и благолепием красящийся, внутри же всякой нечистоты, коварства, злобы диавольской, хитрости, неправды, вражды, ненависти, мучительства, кровопролития и убийства исполненный. Ехиднино порождение, как змей вселукавый, яд своего злого умышления на православное государство изблева в 1708 г. в месяце декабре… Как второй Иуда-предатель, отвержися Христа Господа и благочинной державы…

Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли.

Після цих подій Мазепа втік до села Варниці, біля міста Бендери. Тут за рік (22 вересня 1709) він помер, за розпорядженням племінника тіло його було перевезено в Галац (Румунія)  і поховано в церкві Святого Георгія.

Малюнок Володимира Слєпченка

***

У музеї гетьманства одна з експозицій присвячена Івану Мазепі.

 

Advertisements