Обожнюю наше місто, люблю бродити його вуличкам та відшукувати незнайомі дворики, роздивлятись нові пам’ятники та ходити на відкриття виставок. Але не подумайте, що цей пост – реклама спільноти Нескучний weekend, сторінку якої я постійно запрошую вас уподобати 😉 Це розповідь про місто та людей, які роблять його кращим.

Ще до недавнього часу я майже зовсім не ходила на чужі екскурсії… Гуляти маршрутами, які я вже давно пройшла вздовж і впоперек, слухати давно відомі факти, витрачати на це свій час і гроші??? Але в якийсь момент такі прогулянки стали для мене насправді цікавими!

1

Чому екскурсовод повів цією стежкою, а не іншою? Розповів саме про цей будинок або особистість? Чому опустив якісь деталі? Мені цікаво спостерігати за людиною, що веде за собою інших… Хтось говорить голосно та виразно, хтось – наче поспішаючи. Для одного екскурсія – це наче окреме маленьке життя, для другого – всього лише робота. Звісно, прогулянки у таких екскурсоводів дуже відрізняються!

Мені пощастило – я знаю людей, до яких на прогулянку ідеш із величезним задоволенням, дізнаєшся не тільки нові факти, але й відпочиваєш душею та навіть набираєшся сил (чимось мені це нагадує театр – вистава стає справді неперевершеною, коли там грає твій улюблений актор).

Іноді на своїх прогулянках я починаю заздрити екскурсантам – адже на них чекає 2-3 години неймовірних фактів та відкриттів! Кілька днів тому проводила вечерню прогулянку трьом дівчатам, двоє з яких вже деякий час живуть в нашому місті. Не знаю хто отримав більше задоволення – я чи вони)))) Ми прогулялись по центру Києва і я не встигала відповідати на їхні питання – що то таке гарне, а чому тут така забудова і т.п.

Обожнюю, коли є діалог і людям є що сказати та чимось доповнити мою розповідь. А ще – коли починається знайомство всередині групи, і вже після екскурсії ми дружнім натовпом йдемо обідати у найближчу кафешку…

Добре, що Київ таке велике місто, з довгою історією, що ніколи не набридне ним гуляти, створювати все нові екскурсії та відповідно гарний настрій!

Advertisements